Консультації з музичного виховання для батьків

Музичний розвиток дитини в сім’ї

Усі хоч раз у своєму житті чули про унікальний вплив музики на розвиток дитини. Та, попри це, у більшості батьків наших вихованців усе одно виникають запитання: «Чи варто навчати дитину музики? Навіщо це їй?». У той самий час батьки зовсім не вагаються у виборі, коли мова йдеться про навчання їхньої дитини математики, мов або інших наук…

Роль родини в музичному розвитку дитини

При народженні кожна дитина мас тонкий музичний слух і добре відчуття ритму. Втім, якщо ці здібності не розвивати, з часом вони згасають. На думку дослідників, саме завдяки музичному слуху та відчуттю ритму малюки здатні сприймати мовлення людей. Із суцільної мішанини звуків вони з часом починають виокремлювати слова, упізнаючи їхні ритмічні схеми. Усього за кілька місяців у пам’яті малюків накопичуються сотні слів, ритмічно звуковисотно-інтонаційно організованих звукових елементів.

Малюки ростуть, йдуть до дитячого садка. Саме час розвивати їхні розумові здібності, збагачувати палітру емоційності, зміцнювати духовне та психічне здоров’я. Та навіть формувати теплі, довірливі стосунки з однолітками, педагогами та батьками можна за допомогою свідомою навчання музики.

Родинні свята

Родинні свята узагалі мають велику силу. Вони супроводжуються піснями, танками, віршами, не лише згуртовують родину, а й допомагають сформувати у неї ціннісні поняття, розкривати її творчі здібності. Батькам слід прищеплювати своїм дітям любов до людей з обмеженими можливостями. А музика у цьому лише допомагатиме.

Музичні враження

Пропонуємо батькам також відвідувати разом з дитиною концерти, театральні вистави, переглядати дитячі телепередачі, які сприяють наповненню її духовного світу, розширенню світогляду, ознайомленню з традиціями, святами, казками українського народу.

Проте найліпшим прикладом для своїх дітей є самі батьки. Вони є основним джерелом, звідки дитина бере зерна істини. Отже, музика має великий вплив на формування свідомості дитини, її духовного світу, сприймання навколишнього. Будь-яке музичне спілкування з дитиною слід будувати на спільній діяльності, партнерстві, де ведучий – дорослий, а партнер-учасник – дитина.

Любов до музики, прищеплена в дитинстві, може стати міцною основою подальших досягнень та успіхів дитини. Раннє навчання музики відкриває широкий шлях до інтенсивного розвитку сенсорних здібностей, створює надійний фундамент для становлення й подальшого розвитку всіх пізнавальних процесів, гармонійного поєднання емоційного, раціонального, духовного життя людини у майбутньому. Тож завжди кажемо батькам «Підтримайте свою дитину, допоможіть їй розкрити себе, адже, як стверджував Василь Сухомлинський, музичне виховання – це не виховання музиканта, а, передусім, виховання людини».

Запитання для батьків щодо музичного розвитку їхньої дитини

Чи вважаєте музичне виховання важливим у розвитку вашої дитини?Чому?
Чи слухаєте разом з дитиною музику (у живому виконанні, аудіозаписі, відеозаписі)?
Чи берете участь у святах, розвагах, що проводять у дошкільному закладі? Якщо ні, то чому?
Чи співаєте разом зі своєю дитиною вдома (колискові, забавлянки, жартівливі пісні)?
Чи імітуєте голоси героїв під час читання з дитиною казок, чи озвучуєте їхній спів?
Чи музикуєте з дитиною? Якщо так, які музичні інструменти використовуєте – іграшкові чи справжні?
Чи підтримуєте дитячу ініціативу у танцювальних рухах? Як саме?
Чи влаштовуєте вдома імпровізовані танцювальні виступи у власноруч виготовлених костюмах?
Чи підтримуєте дитячу ініціативу у створенні музично-ігрових ситуацій (гра в музичне заняття, концерт, театр тощо)?
Чи готуєте разом з дитиною музичні номери, виступи-сюрпризи до родинних свят, приходу друзів?
Чи ділитесь з дітьми власними талантами і вміннями? Якщо ні, то чому?
Як часто відвідуєте професійний театр разом з дитиною? Чи обмінюєтесь враженнями?
Чи поєднуєте діяльність в побуті з творчістю? Як саме?
Яким чином підтримуєте музичні інтереси вашої дитини?
Чи підтримуєте розмову з дитиною, коли вона ділиться своїми музично-естетичними враженнями?
Чи маєте вдома мистецьке середовище? Яке воно?

Яка музика подобається вашій дитині? Яка музика подобається вам? Чи звертались за порадами до педагогів щодо музичного виховання вашої дитини?

Щоб свято у дитячому садку було святом.

Консультація для батьків та вихователів

Колись невід’ємними рисами кожної культурної людини були вміння танцювати, співати, грати на музичному інструменті, бути актором домашнього театру, – і набувати їх вона починала з дитинства. У наш час уміння вже не є обов’язковим, проте ми не втратили прагнення занурювати дітей у світ музики, дарувати їм незрівнянну насолоду бути вправними співаками, танцюристами й акторами, виступати на сцені. І першими провідниками до цього світу для дітей часто стають саме музичні керівники дошкільних закладів – своєрідні диригенти, що піднімають чарівні палички й закликають своїх вихованців прислухатися до музики, до навколишнього світу, до себе, одне одного.

Яким має бути свято для дітей молодшого дошкільного віку

У молодшому дошкільному віці пам’ять безпосередня, мимовільна, увага є нестійкою. Враховуючи це на святі, не використовується забагато яскравих ефектів – це може викликати в дітей перенасичення враженнями, а відтак – роздратування й вередування. Окрім того, небажаною є присутність батьків, дідусів та бабусь на святі. Адже, наприклад, улюблений Петриків дідусь із пишною бородою в Оксанки може викликати асоціацію з певним негативним персонажем і налякати. А Галинка, коли побачить у залі маму, побіжить до неї на ручки – і всі зусилля організатора будуть зведені нанівець.

Свято для малюків має бути камерним, щоб вони почувалися комфортно серед добре знайомих дорослих (музичних керівників, вихователів) і були повністю захищені від зовнішніх подразників. Варто також пам’ятати, що дитяче свято – не конкурс виконавців або показ майстерності музичного керівника, а особливий інструмент виховання і розвитку дітей.

Дитині, яка ще не навчилася правильно вимовляти чимало звуків, не обов’язково читати віршик – вона може затанцювати, підспівати голосистій подружці тощо. Іноді у роботу педагогів втручаються батьки, висловлюючи незадоволення тим, що їхня дитина мало задіяна у святі. Із такими батьками проводяться індивідуальні консультації, під час яких педагоги аргументовано доводять, як саме були враховані можливості їхньої дитини.